Тарас Бибик: "Цей сезон був для мене найважчим" (закінчення)
— Твоя думка про виступ в збірної в Канаді?
— В загальному команда виступила непогано, було допущено багато помилок, а на такому рівні помилки не прощаються.
-Перебуваючи у Канаді, чи вдалося кудись з’їздити, побувати у цікавих місцях?
— У мене не було багато вільного часу, щоб подорожувати по Канаді, адже були виснажливі два тренування в день. Але на вихідний день, у неділю, нам тренери організували екскурсію по острову, на якому ми перебували. Відвідали історичні місця, з’їздили на океан. Було дуже цікаво, дізнався про країну, звичаї, культуру.
-Які враження залишилися після змагань і країни в цілому?
— Я взяв великий досвід з цих змагань, було дуже цікаво боротися на такому рівні. Дуже престижно відстоювати честь країни, я давно про це мріяв, тут зовсім інші емоції, цікаве спілкування з іншими спортсменами, перейняття досвіду, тощо. Країна мені дуже сподобалася, особливо запам’яталося їхнє ставлення до спорту, в них він дуже популярний у різних видах спорту, розвинена інфраструктура, одним словом престижно займатися спортом.
-Після Канади був відпочинок?
— Мені виділили путівку в Алушту, і за підтримки гуртівні «ПАККО», я зумів повністю відновитися після напруженого сезону.
-Які плани на найближчі старти?
— Зараз в мене починається базовий період тренувань. На змаганнях планую виступати аж зимою, поки що календарний план повністю не сформований, але ще планую пару стартів за кордоном. Наступного року Чемпіонат Європи серед юніорів — ось мій орієнтир. Буду робити все, щоб мати честь виступати на цих змаганнях і боротися за призове місце на цих змаганнях.
-Як тобі вдається поєднувати важкий тренувальний процес із навчанням?
- Навчаюся в Чернівецькому кооперативному економіко-правовому коледжі на 4 курсі, Технологічному відділенні, в якому дуже добре ставлять до спорту. Мені допоміг директор коледжу Кошкаров С.А. перейти на вільний графік відвідування, що є дуже важливим для мене в моїй ситуації, також зав відділенням Сільвія Василівна і моя куратор групи Шмельова Л.В. та багато інших всі ці люди багато для мене зробили, щоб я міг позаурочно доздавати різні предмети, адже на усіх парах бути присутнім не можу. Коледж сприяє розвитку спорту, де працюють різні спортивні гуртки, в яких студенти займаються у вільний час.
«Нас «заразив» футболом наш батько — Бибик Ігор»
-Давай вернемся до матчу чернівецької Буковини, де ти вболіваєш разом з фанами на 5 секторі?
— Я з дитинства ходив на футбол з батьком та братами Олегом та Романом, а 4 роки назад я активно почав ходити на 5 сектор і підтримувати улюблену команду.
— То у вас це сімейне?
— Нас «заразив» футболом наш батько — Бибик Ігор. Це дуже цікава і особлива спортивна гра, де є багато емоцій, переживань, а на 5 секторі я знайшов однодумців погляду на футбол.
— А які відносини з фанами? Як вони сприймають те, що Тарас Бибик, член збірної команди України, на фан-секторі підтримує рідний клуб?
— Я не відчуваю різниці, на стадіоні ми всі рівні, відносини з фанами дружні, в нас взагалі відчувається атмосфера взаємопідтримки, дружби і фанатської солідарності один з одним. Коли мої друзі, фани, чують що я бігун то вони посміхаються і кажуть, що я навмисно займаюся бігом, щоб накивати п’ятами, коли буде потрібно захищати честь команди і міста у іншому фанатському вимірі (сміється авт.).
-Кажуть, що на фан-сектоі збираються молоді люди (14-15 років), які вживають багато алкоголю, наркотиків, тощо. Це правда?
— Це міф придуманий людьми, і я відповім на це питання таким чином. Існує більш організована фанатська група, і просто люди, які приходять на футбол у С5, ті хто відносяться до організованих – це повнолітні люди, які серйозно ставляться до того, що вони роблять, тому не вживають алкоголю на секторі чи будь-яких інших засобів взагалі. Люди, які організовують активну підтримку ведуть здоровий спосіб життя. А міф про алкоголь та наркотики, це міф надуманий людьми, правоохоронними органами, тощо. Алкоголь та наркотики – це скорочення життя, і прямий привід, щоб «занепастити» своє життя. Фанати стоять осторонь цього, щодо випадків коли фанати «вживають» ці засоби то ми не можемо контролювати різних людей, які приходять на футбол і саме в 5 сектор. Ми негативно ставимося до цього, тому що це збіднює фанатську культуру і малює фанатів в очах суспільства «алкоголіками». У фан-сектор приходять люди різного віку, від дітей до людей похилого віку, звичайно, що молодь, яка цікавиться футболом і вболіває по-буковинськи — є більшість. Думаю цього досить для розуміння ситуації.
-Тож ці твердження спеціально нав’язуються людям?
— Я думаю що так, це навязується людьми яким це вигідно, в основному люди не знають про що говорять, і говорять просто, щоб поговорити, а від незнання і заклинити.
-Як ти думаєш, дудкам місце на стадіоні чи ні?
— Так для мене особисто дуже не приємно слухати дудіння дудок і на це є в мене пару причин. Це негативно і дратівливо впливає на нерви людей. Мені подобається як підтримує улюблені команди Європа – вони співають, а ми українці, співучий народ, то чому ми не можемо співати? Думаю, що кожному було приємно почути у виконанні цілого стадіону якусь пісню в підтримку улюбленої команди, ніж чути дудіння, як це було на Чемпіонаті світу в Африці.
-Яке твоє відношення до піротехніки. Це шоу (красиве візуальне видовище) чи зло?
— Щодо цього питання існує приказка, «все можна, якщо обережно». Хочу нагадати, що за весь час у світі небуло зафіксовано травм повязаних із запаленнями фаєрів, хіба що тільки від побоїщів силових структур. Люди, які палять фаєр — свідомі за те що роблять і слідкують за безпекою горіння фара. Вони не хочуть спалити стадіон (усміхається), але вони хочуть, щоб команда відчула дух і силу фанатів, просякнулася ним і завжди грала так ніби вона вириває перемогу на чемпіонаті світу, щоб вона з’єдналася з фанатським духом і грала в унісон з биттям сердець фанатів. Насправді це дуже красиво виглядає.
-А яке враження від матчу гри чернівецької Буковини?
— «Виграєш ти, чи ні, ми з тобою — завжди» — це уривок пісні фанатів Буковини, в ній сказано все. Звичайно нам хочеться, щоб улюбленна команда завжди перемагала, але не завжди так є, як нам хочеться, тому нам головне підтримати у цей важкий момент, бо хто як не ми?
-Які побажання хотів би передати Чернівецьким вболівальникам та клубу?
-Клубу: Ми граємо в футбол, а не в бізнес, Клуб і його директор я вважаю повинні розуміти що футбол створений щоб у нього грали, боролися і вигравали.
-Вболівальникам Буковини: Гра Чернівецької Буковини залежить від нас. якщо ми недамо їм розслабитися і покажемо що нам не всерівно як вони грають то я вважаю вони просто незможуть програти перед нами, Буковина ніхто і ніщо без фанатів вони грають для нас!!! Тому це наш клуб, якщо на стадіоні немає нас то немає і клубу бо немає для кого грати.
Святослав Ткачук
Опувліковано на першому спортивному інтернет-ресурсі Буковини
Буковина Спортивна — 2010-11-16 —
— В загальному команда виступила непогано, було допущено багато помилок, а на такому рівні помилки не прощаються.
-Перебуваючи у Канаді, чи вдалося кудись з’їздити, побувати у цікавих місцях?
— У мене не було багато вільного часу, щоб подорожувати по Канаді, адже були виснажливі два тренування в день. Але на вихідний день, у неділю, нам тренери організували екскурсію по острову, на якому ми перебували. Відвідали історичні місця, з’їздили на океан. Було дуже цікаво, дізнався про країну, звичаї, культуру.
-Які враження залишилися після змагань і країни в цілому?
— Я взяв великий досвід з цих змагань, було дуже цікаво боротися на такому рівні. Дуже престижно відстоювати честь країни, я давно про це мріяв, тут зовсім інші емоції, цікаве спілкування з іншими спортсменами, перейняття досвіду, тощо. Країна мені дуже сподобалася, особливо запам’яталося їхнє ставлення до спорту, в них він дуже популярний у різних видах спорту, розвинена інфраструктура, одним словом престижно займатися спортом.
-Після Канади був відпочинок?
— Мені виділили путівку в Алушту, і за підтримки гуртівні «ПАККО», я зумів повністю відновитися після напруженого сезону.
-Які плани на найближчі старти?
— Зараз в мене починається базовий період тренувань. На змаганнях планую виступати аж зимою, поки що календарний план повністю не сформований, але ще планую пару стартів за кордоном. Наступного року Чемпіонат Європи серед юніорів — ось мій орієнтир. Буду робити все, щоб мати честь виступати на цих змаганнях і боротися за призове місце на цих змаганнях.
-Як тобі вдається поєднувати важкий тренувальний процес із навчанням?
- Навчаюся в Чернівецькому кооперативному економіко-правовому коледжі на 4 курсі, Технологічному відділенні, в якому дуже добре ставлять до спорту. Мені допоміг директор коледжу Кошкаров С.А. перейти на вільний графік відвідування, що є дуже важливим для мене в моїй ситуації, також зав відділенням Сільвія Василівна і моя куратор групи Шмельова Л.В. та багато інших всі ці люди багато для мене зробили, щоб я міг позаурочно доздавати різні предмети, адже на усіх парах бути присутнім не можу. Коледж сприяє розвитку спорту, де працюють різні спортивні гуртки, в яких студенти займаються у вільний час.
«Нас «заразив» футболом наш батько — Бибик Ігор»
-Давай вернемся до матчу чернівецької Буковини, де ти вболіваєш разом з фанами на 5 секторі?
— Я з дитинства ходив на футбол з батьком та братами Олегом та Романом, а 4 роки назад я активно почав ходити на 5 сектор і підтримувати улюблену команду.
— То у вас це сімейне?
— Нас «заразив» футболом наш батько — Бибик Ігор. Це дуже цікава і особлива спортивна гра, де є багато емоцій, переживань, а на 5 секторі я знайшов однодумців погляду на футбол.
— А які відносини з фанами? Як вони сприймають те, що Тарас Бибик, член збірної команди України, на фан-секторі підтримує рідний клуб?
— Я не відчуваю різниці, на стадіоні ми всі рівні, відносини з фанами дружні, в нас взагалі відчувається атмосфера взаємопідтримки, дружби і фанатської солідарності один з одним. Коли мої друзі, фани, чують що я бігун то вони посміхаються і кажуть, що я навмисно займаюся бігом, щоб накивати п’ятами, коли буде потрібно захищати честь команди і міста у іншому фанатському вимірі (сміється авт.).
-Кажуть, що на фан-сектоі збираються молоді люди (14-15 років), які вживають багато алкоголю, наркотиків, тощо. Це правда?
— Це міф придуманий людьми, і я відповім на це питання таким чином. Існує більш організована фанатська група, і просто люди, які приходять на футбол у С5, ті хто відносяться до організованих – це повнолітні люди, які серйозно ставляться до того, що вони роблять, тому не вживають алкоголю на секторі чи будь-яких інших засобів взагалі. Люди, які організовують активну підтримку ведуть здоровий спосіб життя. А міф про алкоголь та наркотики, це міф надуманий людьми, правоохоронними органами, тощо. Алкоголь та наркотики – це скорочення життя, і прямий привід, щоб «занепастити» своє життя. Фанати стоять осторонь цього, щодо випадків коли фанати «вживають» ці засоби то ми не можемо контролювати різних людей, які приходять на футбол і саме в 5 сектор. Ми негативно ставимося до цього, тому що це збіднює фанатську культуру і малює фанатів в очах суспільства «алкоголіками». У фан-сектор приходять люди різного віку, від дітей до людей похилого віку, звичайно, що молодь, яка цікавиться футболом і вболіває по-буковинськи — є більшість. Думаю цього досить для розуміння ситуації.
-Тож ці твердження спеціально нав’язуються людям?
— Я думаю що так, це навязується людьми яким це вигідно, в основному люди не знають про що говорять, і говорять просто, щоб поговорити, а від незнання і заклинити.
-Як ти думаєш, дудкам місце на стадіоні чи ні?
— Так для мене особисто дуже не приємно слухати дудіння дудок і на це є в мене пару причин. Це негативно і дратівливо впливає на нерви людей. Мені подобається як підтримує улюблені команди Європа – вони співають, а ми українці, співучий народ, то чому ми не можемо співати? Думаю, що кожному було приємно почути у виконанні цілого стадіону якусь пісню в підтримку улюбленої команди, ніж чути дудіння, як це було на Чемпіонаті світу в Африці.
-Яке твоє відношення до піротехніки. Це шоу (красиве візуальне видовище) чи зло?
— Щодо цього питання існує приказка, «все можна, якщо обережно». Хочу нагадати, що за весь час у світі небуло зафіксовано травм повязаних із запаленнями фаєрів, хіба що тільки від побоїщів силових структур. Люди, які палять фаєр — свідомі за те що роблять і слідкують за безпекою горіння фара. Вони не хочуть спалити стадіон (усміхається), але вони хочуть, щоб команда відчула дух і силу фанатів, просякнулася ним і завжди грала так ніби вона вириває перемогу на чемпіонаті світу, щоб вона з’єдналася з фанатським духом і грала в унісон з биттям сердець фанатів. Насправді це дуже красиво виглядає.
-А яке враження від матчу гри чернівецької Буковини?
— «Виграєш ти, чи ні, ми з тобою — завжди» — це уривок пісні фанатів Буковини, в ній сказано все. Звичайно нам хочеться, щоб улюбленна команда завжди перемагала, але не завжди так є, як нам хочеться, тому нам головне підтримати у цей важкий момент, бо хто як не ми?
-Які побажання хотів би передати Чернівецьким вболівальникам та клубу?
-Клубу: Ми граємо в футбол, а не в бізнес, Клуб і його директор я вважаю повинні розуміти що футбол створений щоб у нього грали, боролися і вигравали.
-Вболівальникам Буковини: Гра Чернівецької Буковини залежить від нас. якщо ми недамо їм розслабитися і покажемо що нам не всерівно як вони грають то я вважаю вони просто незможуть програти перед нами, Буковина ніхто і ніщо без фанатів вони грають для нас!!! Тому це наш клуб, якщо на стадіоні немає нас то немає і клубу бо немає для кого грати.
Святослав Ткачук
Опувліковано на першому спортивному інтернет-ресурсі Буковини
Буковина Спортивна — 2010-11-16 —
0 коментарів