Тарас Бибик: "Цей сезон був для мене найважчим" (продовження)
-Перед І етапом Кубку України з легкої атлетики, що відбувся у Ялті, у тебе була серія стартів у Києві?
— Після виступу вдома, вирушив до Києва, де змагався на місцевих змаганнях з більш сильними суперниками. Змагання виграв з доволі, як вважав впевненим часом 1.53. На цих змаганнях біг доволі впевнений у своїх силах. Ще мав пару стартів, де показав стабільний результат.
— Перший відповідальний старт у тебе розпочався у Ялті на І етапі Кубка України серед дорослих, де ти на дистанції 800м показав доволі високий час.
— Так, дуже сильно та довго готувався до цього старту. Вважаю, що був готовий виконати норматив на Чемпіонат світу — 1.51.00. У мене було сплановано кожний мій крок по дистанції. Попав у забіг із своїм товаришем по групі, з яким останій рік тренуюся, Іваном Тараско, у нас була домовленість, щоб він був у мене «зайцем» 600 м, тобто вів на результат, з цим завданням він справився відмінно і пробіг точно по розкладці до секунди, мій результат був 1.51.71, але до нормативу не дотягнув всього 71 десяту секунди..., але попав у фінал, де я на той час був ще неготовий бігти два рази підряд на високий результат і пробіг трохи слабше, зайнявши 16 місце у загальному заліку. Тому виконання нормативу перенеслось, як вважав, на юніорський Чемпіонат України, що мав відбутися тижнем пізніше у Донецьку.
-Одразу після Ялти відбувся Чемпіонат України серед юніорів у Донецьку, де ти впенено виграв Чемпіонат на дистанції 800м.
— На юніорському Чемпіонаті в мене було два основних завдання: виграти Чемпіонат України і одночасно показати високий результат. У забігу впевнено виграв забіг і потрапив у фінал. У цьому забігу біг тільки на потрапляння у фінал, і розраховував у фіналі зібрати всі сили і виконати норматив, але з першого метру вже відчув, що на результат бігти у мене не вийде, тож я вирішив побігти на виграш, де з відривом виграв Чемпіонат України. Мною було показано не найкращий час, щоб боротися на світовій першості, і тренери збірної України дали всім спортсменам можливість, які виграли Чемпіонат України, але не дотягнули до нормативу, виконати його через три дні на чемпіонаті Києва. Куди я і відправився.
-То завдання по нормативу перенеслось на Чемпіонат Київської області, що відбувся одразу після Донецьку. Вдалося відновитися до змагань, адже різниця у 3 дня між стартами?
— Так, насправді це було нелегко, відновитися, але ще мав запас сил, бо не реалізував себе повністю на Чемпіонаті України, також ще зіграв великий фактор, як психологія, адже усвідомлював, що це мій останній шанс виконати норматив. Тож був підготовлений максимально, були усі фактори, щоб показати високий результат: сприятлива погода, дуже сильна компанія бігунів, таких як Іван Тараско, Ігор Давидов, Ігор Лукащук (провів 500м). Боротьба була напружена, всі бігли поруч практично до останього метра, і на фініші я – другий, програвши досвідченому Давидовому пів секунди, але в мене був результат, що спочатку аж не повірив — 1.50.08, а це означало, що я поїду на Чемпіонат Світу. Я був щасливий, як ніколи в житті!!! Тож з тренером почав повним ходом підготовку на першість світу.
-Чемпіонат України серед дорослих не входив у твої плани?
— Спочатку в мене було у планах виступ на дорослому Чемпіонаті, але у зв’язку з потраплянням на ЧС ми вирішили змінити підготовку. Тренери Збірної України вирішили перевірити чи спортсмени готові втримати високу спортивну форму перед такими змаганнями, і зобов’язали більшість спортсменів, хто в планах на поїздку, виступити в Донецьку, що відбувалися напередодні перед відльотом в Канаду, так що прийшлося їхати в Донецьк, щоб підтвердити, що я достойний відстоювати честь України на престижних змаганнях.
— У Донецьку ти дуже вдало виступив.
— Я довів це двічі, пробігши в забігу показавши результат вище нормативу, програвши Майстру спорту Артему Казбану, але мій результат дозволяв боротися в фіналі, і в фіналі я нетільки зумів повторити цей результат але і зайняти 4 місце серед молоді до 23 років, і 7 місце в загальному на Чемпіонаті України. Це було остаточне підтвердження для тренерів збірної.
-У Канаду відправилися завчасно за 2 тижня до початку змагань?
— Ми вилетіли в Канаду для окліматизації за 2 тижні до початку змагань, тому що різниця в часі 7 годин з Україною. Для спортсмена це дуже впливає на результат, перебудова режиму дня, фізичних навантажень і тп.
-Як проходила акліматизація?
— Вважаю що успішно, тому що виконував тренування на високому рівні. Вже після тижня прибуття в Шарлоттавн, місто де ми зупинилися на навчально – тренувальний збір, умови для підготовки були дуже хороші, неподалік знаходися стадіон, навпроти стадіону була 5 кілометрова траса для бігу. Поруч з стадіоном також був спортивний комплекс, в якоми ми відновлювалися після тренувань.
-Які відносини були у тебе з спортсменами по збірній? Доречи, буковинців на змаганнях було двоє, ти і Людмила Кирийчук?
— Наша команда була як одна дружня сім’я, з Людою я дружу вже давно. Приємно коли є земляки, також там була мій хороший друг з якою я тренуюся в Києві — Ольга Ляхова, вона також виступала на дистанції 800 м,.
-Яке завдання ставилося перед тобою тренерами збірної України?
— Звичайно, завдання було покращити свій результат і викластися на всі 100%. Потрібно було показати не гірший результат ніж на Чемпіонаті України. З цим завданням справився частково, тому що не зумів через тактичні помилки викластися на всі 100%, брак досвіду дався взнаки. Але тренери збірної України до мене претензій не мали жодних.
-Що ти можеш сказати про свій виступ?
— У загальному задоволений своїм виступом, але допустив деякі помилки, і попав у так звану «коробочку», через непотрібну боротьбу втратив багато сил та енергії по дистанції, через що себе не реалізував на цих змаганнях повністю.
Продовження…
Опувліковано на першому спортивному інтернет-ресурсі Буковини
Буковина Спортивна — 2010-11-16 —
— Після виступу вдома, вирушив до Києва, де змагався на місцевих змаганнях з більш сильними суперниками. Змагання виграв з доволі, як вважав впевненим часом 1.53. На цих змаганнях біг доволі впевнений у своїх силах. Ще мав пару стартів, де показав стабільний результат.
— Перший відповідальний старт у тебе розпочався у Ялті на І етапі Кубка України серед дорослих, де ти на дистанції 800м показав доволі високий час.
— Так, дуже сильно та довго готувався до цього старту. Вважаю, що був готовий виконати норматив на Чемпіонат світу — 1.51.00. У мене було сплановано кожний мій крок по дистанції. Попав у забіг із своїм товаришем по групі, з яким останій рік тренуюся, Іваном Тараско, у нас була домовленість, щоб він був у мене «зайцем» 600 м, тобто вів на результат, з цим завданням він справився відмінно і пробіг точно по розкладці до секунди, мій результат був 1.51.71, але до нормативу не дотягнув всього 71 десяту секунди..., але попав у фінал, де я на той час був ще неготовий бігти два рази підряд на високий результат і пробіг трохи слабше, зайнявши 16 місце у загальному заліку. Тому виконання нормативу перенеслось, як вважав, на юніорський Чемпіонат України, що мав відбутися тижнем пізніше у Донецьку.
-Одразу після Ялти відбувся Чемпіонат України серед юніорів у Донецьку, де ти впенено виграв Чемпіонат на дистанції 800м.
— На юніорському Чемпіонаті в мене було два основних завдання: виграти Чемпіонат України і одночасно показати високий результат. У забігу впевнено виграв забіг і потрапив у фінал. У цьому забігу біг тільки на потрапляння у фінал, і розраховував у фіналі зібрати всі сили і виконати норматив, але з першого метру вже відчув, що на результат бігти у мене не вийде, тож я вирішив побігти на виграш, де з відривом виграв Чемпіонат України. Мною було показано не найкращий час, щоб боротися на світовій першості, і тренери збірної України дали всім спортсменам можливість, які виграли Чемпіонат України, але не дотягнули до нормативу, виконати його через три дні на чемпіонаті Києва. Куди я і відправився.
-То завдання по нормативу перенеслось на Чемпіонат Київської області, що відбувся одразу після Донецьку. Вдалося відновитися до змагань, адже різниця у 3 дня між стартами?
— Так, насправді це було нелегко, відновитися, але ще мав запас сил, бо не реалізував себе повністю на Чемпіонаті України, також ще зіграв великий фактор, як психологія, адже усвідомлював, що це мій останній шанс виконати норматив. Тож був підготовлений максимально, були усі фактори, щоб показати високий результат: сприятлива погода, дуже сильна компанія бігунів, таких як Іван Тараско, Ігор Давидов, Ігор Лукащук (провів 500м). Боротьба була напружена, всі бігли поруч практично до останього метра, і на фініші я – другий, програвши досвідченому Давидовому пів секунди, але в мене був результат, що спочатку аж не повірив — 1.50.08, а це означало, що я поїду на Чемпіонат Світу. Я був щасливий, як ніколи в житті!!! Тож з тренером почав повним ходом підготовку на першість світу.
-Чемпіонат України серед дорослих не входив у твої плани?
— Спочатку в мене було у планах виступ на дорослому Чемпіонаті, але у зв’язку з потраплянням на ЧС ми вирішили змінити підготовку. Тренери Збірної України вирішили перевірити чи спортсмени готові втримати високу спортивну форму перед такими змаганнями, і зобов’язали більшість спортсменів, хто в планах на поїздку, виступити в Донецьку, що відбувалися напередодні перед відльотом в Канаду, так що прийшлося їхати в Донецьк, щоб підтвердити, що я достойний відстоювати честь України на престижних змаганнях.
— У Донецьку ти дуже вдало виступив.
— Я довів це двічі, пробігши в забігу показавши результат вище нормативу, програвши Майстру спорту Артему Казбану, але мій результат дозволяв боротися в фіналі, і в фіналі я нетільки зумів повторити цей результат але і зайняти 4 місце серед молоді до 23 років, і 7 місце в загальному на Чемпіонаті України. Це було остаточне підтвердження для тренерів збірної.
-У Канаду відправилися завчасно за 2 тижня до початку змагань?
— Ми вилетіли в Канаду для окліматизації за 2 тижні до початку змагань, тому що різниця в часі 7 годин з Україною. Для спортсмена це дуже впливає на результат, перебудова режиму дня, фізичних навантажень і тп.
-Як проходила акліматизація?
— Вважаю що успішно, тому що виконував тренування на високому рівні. Вже після тижня прибуття в Шарлоттавн, місто де ми зупинилися на навчально – тренувальний збір, умови для підготовки були дуже хороші, неподалік знаходися стадіон, навпроти стадіону була 5 кілометрова траса для бігу. Поруч з стадіоном також був спортивний комплекс, в якоми ми відновлювалися після тренувань.
-Які відносини були у тебе з спортсменами по збірній? Доречи, буковинців на змаганнях було двоє, ти і Людмила Кирийчук?
— Наша команда була як одна дружня сім’я, з Людою я дружу вже давно. Приємно коли є земляки, також там була мій хороший друг з якою я тренуюся в Києві — Ольга Ляхова, вона також виступала на дистанції 800 м,.
-Яке завдання ставилося перед тобою тренерами збірної України?
— Звичайно, завдання було покращити свій результат і викластися на всі 100%. Потрібно було показати не гірший результат ніж на Чемпіонаті України. З цим завданням справився частково, тому що не зумів через тактичні помилки викластися на всі 100%, брак досвіду дався взнаки. Але тренери збірної України до мене претензій не мали жодних.
-Що ти можеш сказати про свій виступ?
— У загальному задоволений своїм виступом, але допустив деякі помилки, і попав у так звану «коробочку», через непотрібну боротьбу втратив багато сил та енергії по дистанції, через що себе не реалізував на цих змаганнях повністю.
Продовження…
Опувліковано на першому спортивному інтернет-ресурсі Буковини
Буковина Спортивна — 2010-11-16 —
0 коментарів